Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
журливий — [журли/вией] м. (на) вому / в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
журливий — (який тужить, сумує), сумний, зажурений, печальний, невеселий, нерадісний, невтішний, сумовитий, тужливий, скорботний … Словник синонімів української мови
журливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
тускний — журливий, сумовитий [VI] … Толковый украинский словарь
елегійний — а, е. 1) Прикм. до елегія 1). Елегійний жанр. 2) перен. Сумовитий, журливий; який викликає меланхолійну задумливість … Український тлумачний словник
жалібний — жа/лібна/, жа/лібне/. 1) Який виражає тугу, печаль; журливий. 2) Стос. до жалоби (див. жалоба 1), 2)); траурний … Український тлумачний словник
жалісний — а, е. 1) Який виражає безпорадність, біль, слабість, муку. || Сповнений суму; сумовитий, журливий. 2) Схильний до співчуття; співчутливий … Український тлумачний словник
жальний — а, е, рідко. 1) Який виражає тугу, печаль, смуток; жалібний, сумний. 2) Який навіває смуток, журбу; журливий, сумовитий … Український тлумачний словник
журливість — вості, ж. Властивість за знач. журливий … Український тлумачний словник
журливо — Присл. до журливий … Український тлумачний словник
